Роде наш красний!

     Любов — вселенська сила. Вона пояснює і дає сенс життя». Ці слова Енштейна цитує у вступному слові до книжки «Скарби краси» доктор педагогічних наук, лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди Галина Сагач. Цю збірку нарисів, новел і публіцистичних роздумів присвячено талантам, виявам любові, які надихають і зворушують, — освітянам.

     Тему виховання красою Галина Сагач поетизовано розкриває у нарисі «Благословенне    мистецтво Решетилівки». Квітуча Полтавщина — душа України, яка зберігає архетипи істини, правди, добра, краси та любові. У Решетилівці розквітають таланти вихованців місцевого художнього ліцею. Гаптовані їхніми руками рушники і святкове вбрання, виткані гобелени і килими — яскравий літопис національного мистецтва. За 80 років існування навчального закладу шедеври решетилівських майстрів стали одним з популярних і впізнаваних брендів України далеко за її межами.

Галина Сагач так визначає джерела таланту своїх героїв: «Погляньте очима серця на світлини майстрів-класиків і помітите християнські чесноти скромності, ясності, доброти й мудрості у погляді очей, у виразі одухотвореного внутрішнім сяйвом обличчя, духовно-моральної енергії, божественної сили».

А далі — розповідь про скарби краси мальовничого козацького села Петриківка на Дніпропетровщині. Петриківський розпис нині відомий і популярний у всьому світі. Родовід славних майстрів сягає середи­ни ХІІІ століття, коли на цих землях оселилася козацька громада кошового отамана Війська Запорозького Петра Калнишевського. Настінний і декоративний розпис помешкань, меблів, посуд, оздоблення зброї — це мистецька спадщина сільських художників, яку нині вдосконалює і примножує молоде покоління вихованців і випускників центру народного мистецтва «Петриківка» і Дніпровського театрально-художнього коледжу. 2012 року тут впроваджено нову спеціальність — фахівець петриківського розпису.